Українці нарікають – «політика – справа брудна» і, тим самим, звільняють себе від відповідального вибору, необхідності розбиратись у процесах або зусиль балотуватись самому.

Інтереси українців часто здавали – хитрі домовленості, маніпуляція думкою людей, розкрадання бюджету. Ми довго чекали на чиюсь допомогу, закінчення війни, зменшення тарифів. В очах виборців бачу втому, зневіру і навіть гнів, мовляв, «вибирай – не вибирай». Звиклі до негативу та зрад українці сформували звичку концентруватися на недоліках і здається, що погано було і буде завжди. Позитив залишається непомітним та він є.

В історії України були політики варті захоплення – князь Володимир, Пилип Орлик, Петро Мазепа, Роман Шухевич, Степан Бандера, Левко Лук’яненко. Політика – не брудна і не чиста, політика – це велика гра, де зустрічаються різні гравці – чесні, хитрі, підставні, ідейні. Це – доросла гра з високими ставками. Політика – інтелектуальна гра, де перемагає не сила, а вміння грати у довгу, передбачати кроки опонента, мати підтримку команди та людей. Політика – єдина гра, де кожен сам визначає свій час стартувати чи фінішувати.

Щоб впливати на результат гри – треба стати гравцем, українці ж сидять у глядацькому залі.

Ми почнемо вигравати, коли справді цього захочемо, коли подивимось в очі своїм страхам, відкинемо ілюзії чи застарілі погляди.

Сьогодні – не останній бій, не останній шанс. Сьогодні час поступових, крок за кроком, впевнених кроків до своїх цілей. Щоденна робота, де ми беремо на себе відповідальність за ту Україну, якою вона стане за рік, за 10 років. Не бійтесь помилитись, бійтесь нічого не змінювати.

Час вийти з глядацького залу на сцену, обрати того, кому довіряєш, задати свою гру. Як співав Скрябін – «відростити» зламані крили.

«Кращий спосіб передбачити майбутнє – стати його творцем».

Нас усіх чекає перемога, коли ми дозволимо цьому статись, дозволимо перемозі обрати нас.

Ліна Костенко нагадує: «А ви думали, що Україна так просто. Україна — це супер. Україна — це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни”.

Нам не потрібно чекати крихт зі столу коли ми варті сидіти за столом.

Згадайте силу предків. Уявіть, що вони спостерігають за нами, вболівають, своїми історіями підказують, як діяти, а як – ні.

Спочатку ми перемагаємо свою зневіру, тоді словесні битви у парламенті, а тоді і фізично – на полі бою.

Гра у розпалі. Вір у свої сили!

 

 

Поширити допис: