Потрібно вміти не лише витрачати, а й заощаджувати. Потрібно вміти правильно розпоряджатися грошима, які вже є. Особливо, у часи кризи. Це перша ознака доброго господаря. Тож знову про зарплати «комунальникам» – водіям громадського транспорту, майстрам, інженерам, прибиральникам.

Мерія продовжує наполягати на кредиті, вдумайтеся в цифру, у 20 мільйонів євро (!!!) на зарплати комунальникам. Натомість ми разом із колегами-депутатами ще раз ретельно переглянули бюджет – стрічка за стрічкою, цифра за цифрою. І знайшли гроші на зарплати простим працівникам, які не повинні потерпати через безгосподарність їхніх керівників.

  1. Гроші, які підприємства вже отримали з бюджету

На жаль, це вже стало поганою звичкою Львова: комунальні підприємства – за окремими винятками повністю збиткові, не заробляють навіть на найнеобхідніше. Навіть зарплати виплачуються з грошей, які місто впливає в їхні статутні капітали із бюджету розвитку.

Простіше кажучи, кошти, за які львів’янам мали би будувати садочки, школи, ремонтувати дороги, купувати обладнання в лікарні, проїдаються.  Ось цьогорічні суми, які вже надійшли нашим комунальникам. Їх подав на затвердженням депутатам виконавчий комітет.

«Львівелектротранс» – 114,5 млн грн, АТП-1 – 146 млн грн, «Львівтеплоенерго» – 189,9 млн грн, «Залізничтеплоенерго» – 18,5 млн грн, «Львівводоканал» – 243,1 млн гривень.

І ці кошти ЖОДНЕ підприємство не використало в повному обсязі! Тож, шановні працівники, якщо Вам працівникам не платять зарплати, затримують її, – ось залізний аргумент до свого керівництва: «Дайте гроші, які депутати вже проголосували».

  1. На час карантину місто не лише втратило, а й заощадило на видатках

Припустімо, що коштів, які вже в комунальних підприємствах, таки не вистачає. Депутати підготували ще одну пропозицію міському голові, де взяти гроші – внести зміни у загальний фонд міського бюджету. Так, через карантин місто втрачає фінансово, але водночас і заощадило на витратах. Ось лише кілька прикладів. І всі вони базуються на офіційних даних від самих чиновників.

  • 50-60 млн грн зекономили на вивозі сміття;
  • 32 млн грн йде на утримання «Муніципальної варти» – незрозумілої і непотрібної структури. Результат – зловживання і кримінальні справи проти її керівників і окремих працівників, бо виявляється підприємство працювало не по офіційних договорах, а «на ліво». Структуру закрити, кошти, які не використали, скерувати на інші потреби. На ті ж зарплати;
  • 41 млн грн економії на компенсації за пільгові перевезення, адже на час карантину пільговий проїзд у громадському транспорті не діє;
  • 133 млн грн – зекономлені видатки у сфері освіти, адже навчальні заклади не працювали, менше платили за «комуналку»;
  • Відрядження, масові заходи та різноманітні показові промоції –зараз це не на часі, адже їхня вартість не сотні тисяч, а десятки мільйонів гривень.

І це лише вагомі резерви міста, а ще скільки є дрібних, які зараз можна скеровувати саме на найгостріші питання. Але, на жаль, міський голова так і не включив питання перегляду бюджету у порядок денний позачергової сесії, яку, власне, самі депутати й ініціювали, щоб розібратися у всіх фінансових моментах комунальників.

  1. Не тримати «в кишені» кошти на роботи, які цього року не почнуться

 Якщо і цих грошей не вистачить, є ще третій варіант. Бюджет розвитку Львова цьогоріч  – близько 3 мільярдів гривень. Уже зараз можна стверджувати, що на багатьох об’єктах, по яких ще нема всіх погоджень, не проведені тендери, роботи цього року не стартують. Отож зберігаємо гроші за тими об’єктами, що вже ремонтуються, будуються. Інші кошти – на гострі потреби, які виникли через коронавірус та карантин.

Ось три позиції, які повністю спростовують слова міського голови про те, що нема грошей на зарплати. Гроші є! Львів має достатньо коштів, щоб усі працівники, які щодня дбають про життєздатність міста, отримували зарплату вчасно. Просто до людей треба ставитися, не як до об’єктів для можливого шантажу, а як до основної цінності нашого міста.

P.S. Ще раз нагадаю, чому не можна брати ще один кредит. Повернення чинних позик Львова уже розписані до 2041 року. Це 5 мільярдів 150 мільйонів гривень лише по кредитах комунальних підприємств. Ще  2 мільярди 739 мільйонів гривень по облігаціях, на які рада вже дала згоду. У сумі – близько 8 мільярдів. А ще є численні лізинги. Наприклад, лише на придбання автобусів це 600 мільйонів, разом із відсотками –  800 мільйонів гривень

 

Поширити допис: